• Головна
  • Новини
  • Виставка Львівського історичного музею «Обриси єврейського кварталу»
Виставка Львівського історичного музею «Обриси єврейського кварталу»

Виставка Львівського історичного музею «Обриси єврейського кварталу»

07 липня 2014, 08:44

«Обриси єврейського кварталу» — одна з багатьох виставок  Львівського історичного музею, мета яких ознайомити широкий загал зі скарбами музейних фондосховищ, сформованих впродовж століть. Завдання створеної експозиції — донести до сучасників своєрідність однієї з культур багатонаціонального Львова.

На виставці представлено понад 100 експонатів (деякі експонуються вперше), що відтворюють життя єврейського кварталу міста з його гамірними вузькими вуличками, невисокими житловими будинками, синагогою, бурсою, лікарнею.

Фотозвіт події можна переглянути у ФОТОГАЛЕРЕЇ.

Колоритні постаті мешканців цього кварталу звертаються до відвідувачів з унікальних гравюр XIX ст. француза Луї-Філібера Дебюкура, виконаних
з кольорових акварелей Жана-П’єра Норбліна та монохромних цинкографій польського художника Фелікса Піварського.

Музей вперше показує історичні персонажі з музейної збірки графіки: Янкеля Капотку — продавця одягу, Файфеля з Гжибова — продавця сукна, який прийшов на торги з жінкою, лахмітника Лазаря, який тримає в руках увесь свій товар та старого антиквара, котрий розглядає принесений під заставу годинник. Зображені на гравюрах люди — немолоді, небагаті, з нелегким життєвим шляхом, але енергійні та життєрадісні.

Одним з центральних експонатів виставки є сувій Тори — найсвятішої книги з усього юдейського Священного Писання. Тору читали по суботах, на свята та в особливі дні, торкаючись сувою спеціальною указкою — ядом. Виставлена у вітрині указка походить з приватної колекції і унікальна тим, що поєднує в собі яд і бсамім — ємкість для пахощів.

Експоновані предмети побутового і сакрального призначення передавалися з покоління в покоління. До наших днів дійшли великий овальний шаплик XVIII ст. з червоної міді, який використовували в синагогах для ритуального омовіння пальців рук рабином перед благословенням, два рідкісні екземпляри шофарів з рогу цапа та барана,  що мали декілька призначень. У шофар сурмили на Рош га Шана (свято Нового року) та Йом Кіпур (День Спокути), у п’ягницю сповіщали про завершення роботи, а в суботу  закликали до запалення свічок. 

У побуті євреїв Галичини були широко розповсюджені різноманітні за формами та призначенням  металеві світильники: ханукальні  (зі срібла та латуні), суботні канделябри, синагогальні чотирисвічники. У кожній родині використовували керамічний посуд та кідушні стопки (для суботнього обряду).

Окремим комплексом представлено колекцію атарів — спеціальних прикрас для таліту (молитовного покривала), виконаних в техніці мереживоплетіння золотими та срібними нитками. Поряд виставлено  брусттухи ― нагрудні святкові прикраси для жіночого одягу, виготовлені у XIX ст. з тканини XVIII ст.

Підбірка світлин початку XX ст. переносить нас в старі єврейські квартали тогочасного Львова. Живописні полотна сучасної львівської художниці Ірини Щербатенко додають яскравого акценту виставці, поєднуючи минуле із сьогоденням.

Автори виставки запрошують відвідувачів зануритися в атмосферу єврейського кварталу, притаманну багатьом містечкам Галичини XIX  — початку XX  ст.




Теми:  виставка, єврейський квартал, обриси