"Арсенал", вул. Підвальна, 5

Арсенал (міський) - пам’ятка архітектури XVI ст. (вул. Підвальна, 5). Це одна з небагатьох споруд оборонного типу, яка збереглася на сьогоднішній день. На цьому місці вже 1430 року існувала невеличка зброярня, яку 1554 року розбібрали, а на її місці під керівництвом майстра Івана Лиса у 1555-1556 роках збудували нову, майже повністю знищену пожежею 1571 року. Будівля, яка збереглася до наших днів, зведена в 1574-1575 роках за участю львівських будівничих Павла (Павло Щасливий?), Гануша, Себастяна (Себастян Мочиґемба?). Позаяк будівництво велося коштом міста, то будівля отримала назву Міський арсенал.

   Арсенал входив до системи фортифікаційних споруд Львова. Своєю східною стороною він прибудований до Високого оборонного муру між двома вежами - Токарською і Поворозницькою з півночі та Шевською - з півдня. Перед будівлею стояла бастея. Усе це разом творило потужний вузол оборони міста. В Арсеналі зберігали і лагодили зброю. Поряд з Арсеналом містився склад боєприпасів. З 1582 року при Арсеналі (з боку вул. Братів Рогатинців) існувала людвисарня (ливарня) гармат, що їх відливали для оборони міста і на продаж.

   Під час нападу шведів 1704 року споруда Арсеналу була спалена та зруйнована, проте через два роки відбудована. У XVIII ст. Арсенал використовували як неофіційну в’язницю. У 1768 - 1770 роках тут перебували ув’язнені гайдамаки - учасники Коліївщини. Меморіальна таблиця авторства львівського скульптора Анатолія Галяна (1970 р.) увічнила пам’ять про них. У 1777 році австрійські владці вирішили перебудувати Арсенал на в’язницю, проте не знайшли для того коштів. У 1800 році під в’язницю було використано приміщення монастиря Взутих кармелітів, а в Арсеналі влаштували військовий склад. Для збільшення кількості приміщень добудували третій поверх.

   1850 року в Арсеналі знову почали зберігати зброю, конфісковану в населення Львова та околиць після революційних подій 1848 року. Надалі - це склад-шпихлір для зберігання збіжжя. У листопаді 1918 року тут містилися склади Української харчової управи. Як склад товарів використовували Арсенал і в радянські часи.
   Арсенал не завжди мав суворий і похмурий вигляд. За твердженням дослідника В.Вуйцика “з актових книг Львівського маґістрату відомо, що Арсенал був оздоблений живописними і скульптурними зображеннями і ззовні, і всередині”. Над головним входом в Арсенал колись були різні написи, наприклад: “Щасливе місто, яке в часи спокою дбає про майбутню безпеку”. Наприкінці XVIII ст. декор зі стін Арсеналу був знятий, натомість на місці розібраної Шевської вежі вмуровано герб міста Львова, герби Яна Собеського та Станислава Яблоновського, перенесені сюди з міських мурів, котрі почали розбирати. Значних змін зазнав Арсенал унаслідок перебудови 1869 року і подальшої реконструкції: бійниці втратили свої габарити й обрамлення, дах замість черепиці був покритий оцинкованою бляхою. Вежі токарів і поворозників втратили верхній ярус.
   1973 року в Арсеналі почалися реставраційні роботи. Було відновлено стіну Високого муру, відкрито з-під землі основу Низького муру. Повністю відновлено первісну конструкцію даху, бійниць, планування поверхів. У 1980 році за проектом архітекторів-реставраторів Андрія та Ганни Новаківських зроблено реконструкцію фраґменту Шевської вежі з частиною оборонної стіни.
   У 1975 році рішенням міської ради приміщення Арсеналу передано Львівському історичному музеєві. Після завершення реставраційних робіт у Міжнародний день музеїв - 18 травня 1991 року - тут було урочисто відкрито експозиційний відділ Львівського історичного музею - Музей-Арсенал.