"Чорна кам’яниця", пл. Ринок, 4

Будинок на пл. РИНОК, 4 - унікальна пам'ятка архітектури 16 ст., так звана "Чорна Кам'яниця". Ще на початку 16ст. на цій ділянці стояв середньовічний будинок, знищений пожежею 1511року. Власник ділянки Ян Кошнер передав її у 1519 р. своєму зятеві Андрію з Києва, який поставив будинок, відомий як Київський. Будинок згорів під час пожежі 1527 року, проте був відновлений і став називатися Кошнерівським.
   У 1588 р. власником ділянки став італієць з о. Хіос Томаззо де Альберті, який зніс стару будову і впродовж 1588-1589 рр. звів чудову 2-х поверхову ренесансну кам'яницю. На думку львівських дослідників авторами проекту могли бути Петро Барбон, Павло Римлянин або Петро Красовський.
   З 1596 р. будинок стає власністю купця і аптекаря Яна Лоренцовича та його дружини Регіни, котрі добудували третій поверх кам'яниці і відкрили тут одну із перших у Львові аптек.
   Назву кам'яниці Лоренцовичів зміцнив у пам'яті львів'ян його син - дуже шанований у місті радник Ян Юліан Лоренцович. Його зять - доктор Мартин Никанор Анчевський успадкував кам'яницю у 1645 р. і здійснив ґрунтовну реставрацію будинку у 1675-1677 рр. під керівництвом архітектора Мартина Градовського. Фасад будинку прикрасили скульптури святих, було встановлено чудовий бароковий аттик, оновлено кам'яні портали 1 і 2 поверхів, над головним порталом вміщено особистий знак Анчевських - лев з мечем у лапі у лавровому обрамленні, на картуші вибито літери - М.А.- S.R.- M.D.- CL. ("Мартин Анчевський, секретар короля, доктор медицини, радник львівський").

На карнизі порталу - встановили скульптурку Божої Матері. Над вікном сіней - фігуру Мартина - патрона доктора Анчевського, на карнизі великого вікна бюро - св. Станіслава Костки, канонізованого на поч. 18 ст., патрона молоді. На капітелях бокових пілястрів - фігури Яна з Дуклі- міфологічного рятівника Львова та святого Луки - патрона лікарів.
   Кам'яниця - один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Фасад вкритий "діамантовим рустом", портали і вікна прикрашені різьбою з мотивами виноградної лози, голівками ангелів та пташок . Пишно декорований інтер'єр будинку.
   У деяких світлицях збереглися стелі з дерев'яними різьбленими сволоками. Чудово декоровані кам'яною різьбою міжвіконні ніші.
   Глибокі ніші вікон 2 поверху утворюють вигідну лаву ,з якої добре спостерігати за рухом на ринку. Під час реставрації 1884 року між аттиком і третім поверхом було добудовано четвертий поверх, стрихові отвори замінили вікнами.
   У 1911 р. кам'яницю придбав доктор права Еміль Роїнський, коштом якого було здійснено наступну реставрацію будівлі.
   У 1926 р. Е. Роїнський продає кам'яницю місту. Ухвалою магістрату від 26.03.1926 р. її було призначено на місце зосередження пам'яток минувшини Львова. В ході реставраційних робіт будинок пристосували на музейні цілі і 22 вересня 1929 року відбулася урочиста посвята та відкриття Історичного музею м. Львова.
   Сьогодні в приміщеннях будинку розташовані експозиції відділів історії української діаспори (2 поверх), виставка "Історія в гербах" (3 поверх), історії західноукраїнських земель другої половини 19-20 ст. (4 поверх), фондові та службові приміщення.