Виставка «Дзвони чи гармати»
24 грудня у Кам'яниці Корнякта (пл. Ринок, 6, 1 пов.) відкрилася виставка «Дзвони чи гармати», яка знайомить з ливарним мистецтвом Галичини 14-19 ст.
Виставку представляли директор Львівського історичного музею, д.і.н. Роман Чмелик, провідний науковий співробітник ЛІМ Тарас Рак та зав. відділу "Музей історії науки і техніки" Петро Слободян, який ознайомив присутніх з ідеєю і змістом виставки:
"Найбільш репрезентативними творами ливарного ремесла є дзвони та гармати. Вони відгравали важливу роль як у повсякденному так і мілітарному житі суспільства. Основу бронзи складають мідь і олово, матеріали дорогі, а процес виливання дзвону потребує багато часу і роботи. Тому лиття дзвонів завжди потребувало вкладення значних коштів. Можновладці, жертводавці та й майстри вважали за велику честь зафіксувати пам’ять про себе в написах на них. Крім написів, дзвони й гармати щедро декорували орнаментом, іконами, маскаронами тощо. Багато з них можна, без сумніву, віднести до шедеврів ужиткового мистецтва.
Олов'яна бронза є найкращим матеріалом для лиття дзвонів, з неї також виливали гармати. Тому одні часто ставали сировиною для других. Цікавим прикладом є Жовківський дзвін, вилитий з трофейних турецьких гармат коштом короля Яна ІІІ, проте частіше було навпаки. Випадки забирання дзвонів для потреб воєнної індустрії на наших теренах відомі від початку XVIII ст. Найбільш масовими реквізиції дзвонів у Галичині були підчас Першої світової війни. Щоб не допустити знищення найцінніших пам'яток ливарництва у Австро-Угорській імперії були створені наглядові комісії. У Східній Галичині до цієї справи активно долучився Кароль Бадецький, котрий тоді виконував обов’язки директора Міського архіву Львова та установ, що належали до нього. За його свідченнями, всього у цей період було реквізовано 2 333 дзвонів загальною вагою понад 186 тонн.
Великий дослідницький матеріал про історію людвисарства та дзвонів, зібраний Каролем Бадецьким під час роботи в цій комісії став підґрунтям для проведення виставки у 1920 року в Національному музеї ім. Короля Яна ІІІ (1940 року об’єднаний з історичним музеєм м. Львова як Львівський історичний музей) проходила «Виставка людвисарського мистецтва».
Виставка була розміщена в вестибюлі та готичній залі кам’яниці Корнякта (пл. Ринок, 6) і складалася з двох розділів. Перший з них був присвячений давній артилерії, а другий дзвонам та іншому ужитковому литву. Власне на виставці були показані три дзвони, які були врятовані від знищення стараннями К. Бадецького. Два з них і нині є в колекції музею. Третій після цієї виставки був повернутий церковній громаді в Роздолі, де донині служить.
Вже з 14 століття Львів стає важливим центром ливарних ремесл на наших землях. Свідченням цього є найдавніший в Україні дзвін «Дмитро» (1341 р.). Найбільшим дзвоном є «Кирило» (1783 р.). Майстри-людівсарі виливали не тільки дзвони та різні ужиткові речі, а й гармати. Наприкінці 14 ст. у Львові згадується ливарник гармат Гануш. Впродовж 14-19 ст. у Львові працювали багато династій ливарників, таких як Герле, Франке, Полянські, Мозери та інші. Твори їхнього ремесла представлені на нашій виставці. Людвісарі, які працювали переважно з мідними сплавами, у Львові належали до цеху конвісарів (ливарників, що працювали зі олов’яними сплавами ).
«Виставка людвисарського мистецтва» 1920 р. стала натхненням для створення нашої виставки про львівське ливарництво через сто років.
Пропонована вашій увазі виставка також складається з двох частин. У першій частині представлені дзвони та різні ужиткові твори ливарного ремесла, зокрема посуд, свічники 16—19 ст. Доповнюють тему фотографії старовинних дзвонів, що збереглися до наших днів.
У другій частині представлені 18 гармат з збірки ЛІМ, які є творами львівського людвисарського мистецтва 16-19 ст., зокрема так звані «апостолки» роботи Івана Полянського та дві гармати роботи Леонарда Герле.
На виставці також демонструються дві гармати старого взірця, вилиті у 1990-1991 рр. львівським майстром художнього металу Василем Качмарем".
Автори виставки: Петро Слободян, Тарас Рак.
Художнє оформлення: Світлана Олексенко, Христина Маліновська, Ольга Аржанова, Юрій Рябий, Мар’ян Бабирецький, Роман Геринович.
Запрошуємо відвідати!
Фото: Христя Гавран, Роман Геринович.