Виставка «ЛЬВІВ: РЕТРОСПЕКТИВА. Світлини Юзефа Едера...» відкрита для огляду

19.08.2026 #Виставка

Виставка «ЛЬВІВ: РЕТРОСПЕКТИВА. Світлини Юзефа Едера другої половини XIX ст.» відкрита для огляду.

У Львівському історичному музеї (Кам’яниця Корнякта, пл. Ринок, 6, ІІІ поверх)
З 19 серпня 2026 р., можна оглянути виставку світлин відомого львівського фотографа ХІХ ст. Юзефа Едера.
Цей виставковий проєкт поєднав фотографію ХІХ століття, історію Львова та сучасні цифрові технології.
Як виглядав Львів півтора століття тому? Якими були його вулиці, будинки, люди, підприємства? І як фотографу ХІХ століття вдавалося зберегти все це на скляній пластині і перетворити у паперовий відбиток?
Відповіді на ці питання дасть нова виставка, присвячена Юзефу Едеру (1831–1903) — одному з найважливіших фотографів Львова ХІХ століття, спадщина якого у 195 річницю його народження є надзвичайно цінним візуальним свідченням історії міста.
Ця візія Львова відображена в унікальному фотоальбомі «Львів» зі збірки Львівського історичного музею, який нараховує 61 світлину з 60-70 років ХІХ століття. Значна частина з них вперше представлена для широкого огляду.
Світлини Юзефа Едера дозволяють побачити Львів у час стрімких змін — ще до появи багатьох будівель і міських просторів, які сьогодні здаються невід'ємною частиною міста. Тим більш цінною є фіксація фотохудожником пам’яток, які зараз уже не існують. Щоб відвідувач краще міг побачити ті зміни, які відбулися з нашим містом більш як за 1,5 століття, поруч з світлинами Едера представлені сучасні фотографії тих місць, які фіксував фотомитець (автор – Руслан Кошів).
Фотографії Едера фіксували архітектуру в конкретний момент її існування. Сучасні цифрові технології дозволять перетворити ці двовимірні свідчення на об'ємний простір і запропонувати глядачеві новий спосіб побачити історичний Львів у 3D форматі на 73 дюймовому екрані, який наданий компанією «Скайрон».
На виставці також представлені портретні фотографії та світлини залізничних станцій, створені Едером, які доповнюють його творчий доробок.
Важливою складовою проєкту є зразки фототехніки кінця ХІХ-початку ХХ ст. від Львівського Фотомузею та з фондів Львівського історичного музею, які дозволять краще зрозуміти умови роботи тогочасного фотографа.
Окремий монітор в експозиції виставки демонструє технологію фотографування та процес виготовлення світлин — від створення фотографічного негативу на склі до проявлення та отримання позитивного відбитка. Це дає змогу зрозуміти, скільки знань, часу та ручної роботи вимагало створення фотографії у ті далекі часи.
Ще одним мультимедійним елементом виставки є великий телевізійний екран, на якому можна буде ознайомитися з оживленими світлинами Юзефа Едера та інших фотографів другої пол. ХІХ-початку ХХ ст. За допомогою сучасних цифрових технологій статичні фотографії отримають умовний рух: оживатимуть обличчя, міські сцени, архітектурні простори та деталі повсякденного життя. Це не спроба замінити історичний документ вигадкою, а можливість по-новому відчути фотографію минулого, побачити за нерухомим зображенням людей, простір і час.
Також для відвідувачів створена своєрідна фотозона – кожен бажаючий може сфотографуватись на фоні банера з видом Львова розміром 2 на 3 м авторства Ю. Едера.
Таким чином цей проєкт поєднав оригінальну фотографічну спадщину Юзефа Едера, історію фототехнологій, музейні предмети та сучасні цифрові інструменти.
Скляні фотопластини й фототехніка, старі портрети та фотографії залізниць, історичні зображення Львова, 3D-реконструкції будівель та оживлені світлини утворять єдиний простір, у якому фотографія ХІХ століття зустрінеться з технологіями ХХІ століття.
Запрошуємо усіх в захоплюючу фото подорож у 770 річницю Львова.
Автори виставки: Руслан Кошів, Тетяна Петрів
Виставка презентується в рамках 8 Фотофестин. Участь у відкритті взяли: директор Львівського історичного музею Роман Чмелик, начальник відділу департаменту культури, національностей і релігій ЛОВА Василь Гладкий, директор Львівського Фотомузею Роман Метельський, завідувач відділу науково-освітньої та видавничої роботи ЛІМ, куратор виставки Руслан Кошів.