Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича

1 січня 2024 року внаслідок влучання російського БпЛА будівля музею була повністю зруйнована.

Музей тимчасово не працює.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (1907—1950 рр. н.) знаходився у Львові на вул. Білогорща, 76А.
Були втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Бронзове погруддя Романа Шухевича, як символ незламності українського духа, збереглося з незначними пошкодженнями.
Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце. Зараз вони у безпеці.
Збитки від руйнації – 2 мільйони 258 тисяч гривень. Це лише вартість будівлі. Збитки через втрачене майно ще підраховують.
Плани відновлення музею, варіанти його майбутнього вигляду – обговорюються, дискутуються.
https://www.facebook.com/lviv.historical.museum/posts/758569936294304
https://www.facebook.com/lviv.historical.museum/posts/755716186579679

Усі небайдужі можуть долучитися до відновлення музею, перерахувавши кошти на рахунок Благодійної організації "Друзі Львівського історичного музею" (БО "ДРУЗІ ЛІМ").

З історії Музею Романа Шухевича, сектора Львівського історичного музею

Музей було створено за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США ім. генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Експозицію відкрито 23 жовтня 2001 р.

Будинок Музею мав два поверхи: на першому — тематична експозиція, на другому — меморіальна. Експонати, розташовані на першому поверсі розповідали про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху.

 

 

Окрасою першої зали було погруддя Романа Шухевича роботи знаного українського скульптора Михайла Черешньовського (1911—1994), виконане митцем у США (80-ті рр. ХХ ст.). Скульптуру було передано Товариству Вояків УПА в США, яке і подарувало погруддя Музеєві. Образ Романа Шухевича увічнювали також живописні твори Мирослави Ласовської-Крук (США) — портрет Романа Шухевича та алегорична композиція «Героїня УПА».

Висвітлена в експозиції історія родини Шухевичів сприяла всебічному розкриттю постаті Головного Командира, який успадкував кращі риси галицького інтелігента: патріотизм, освіченість, духовність. Тут було представлено галерею визначних представників роду Шухевичів, з якого вийшла велика когорта політичних, культурних, громадських та військових діячів. Зокрема, про перекладацьку та духовну працю прадіда Романа о. Йосипа Шухевича (1816—1870), пароха села Тишківці Городенківського повіту, свідчили експонована книга «Переводи і наслідування» (1883) з передмовою Івана Франка.

Безсумнівний вплив на формування національної свідомості Романа Шухевича мали дід Володимир та бабуся Герміна. Володимир Шухевич (1849—1915) залишив великий доробок науковця-етнографа, педагога, громадсько-політичного діяча. В експозиції можна було оглянути листи композитора М. Лисенка, письменника Б. Грінченка, етнографа Ф. Вовка з позитивними відгуками на написану В. Шухевичем п’ятитомну етнографічну працю «Гуцульщина».

Добірка світлин розповідала про велику родину Шухевичів, представники якої були послідовними продовжувачами традицій боротьби за національну ідею, зокрема старший син Володимира та Герміни — Йосип (1879—1948), батько Романа Шухевича. Йосип Шухевич був учасником українсько-польської війни 1918—1920 рр., повітовим політичним комісаром ЗУНР, суддею у Краківці, згодом — у Львові.

Цікавими, зокрема для молоді, були шкільні та студентські документи Романа Шухевича, автобіографія, написана його рукою, предмети, пов’язані з пластовою діяльністю Романа Шухевича.

Комплекс документів в експозиції висвітлював період діяльності Романа Шухевича- «Дзвона» — бойового референта Крайової екзекутиви ОУН з 1930 р. Документально підтверджено участь Романа Шухевича у боротьбі за Карпатську Україну та його керівництво українським леґіоном «Дружини українських націоналістів» (ДУН).

Окрема зала була присвячена зародженню УПА та ролі Рамана Шухевича у її діяльності. Завершував розділ комплекс матеріалів про героїчну загибель Романа Шухевича 5 березня 1950 р.

 

 

Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворювала побут часів перебування Головного Командира УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 — початок 1950) і є головним меморіальним об’єктом Музею. Саме там відбувся останній бій Романа Шухевича з підрозділом МДБ 5 березня 1950 р. Кімната, де мешкав і працював Роман Шухевич, була умебльована ориґінальним меблевим набором — стіл, чотири стільці, фотель — виготовленим в середині 30-х рр. у Західній Європі, який подарувала Музеєві дочка Романа Шухевича пані Марія Трильовська.

У сквері навпроти музею у 2009 році встановлено пам’ятник - погруддя Романа Шухевича авторства Ярослава Скакуна.

Фото: Львівський історичний музей
ГУ ДСНС України

3D тур по Музею Романа Шухевича

Музей Романа Шухевича зруйновано – Музей Романа Шухевича буде відновлено!

Контакти:
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, сектор ЛІМ

Вул. Білогорща, 76А
Зав. сектору — Володимир Каранда
Тел. +380 97 867 35 86
Email: volodia82@gmail.com